Україна. Велика розмальовка

Вже не знаю, як так сталося, але з самого малечку я обожнюю подорожувати. Поки інші діти ходили пішки під столом і дивилися на ноги гостей, я лазив на вулиці між кущів і дерев та уявляв, що підкорюю досі нікому невідомі землі. У 16 років я вперше виїхав за кордон разом з батьками і з тих пір щороку відвідую одну нову країну.

Та нещодавно друзі дорікнули мені, мовляв, я чудово знаю культуру та визначні місця європейських містечок, але надбань своєї країни так і не осягнув. Трохи подумавши, я усвідомив, що друзі сказали правду, і вирішив миттєво виправити цю прикру помилку. Півдня на збори – і я готовий з туристичним рюкзаком на плечах знайомитися з рідною країною по-справжньому. Однак який турист не забуває чогось вдома? Я не зрадив цьому твердженню і забув взяти з собою фотоапарат, а камера телефону, на жаль, жахливо фотографує. Вихід знайшовся швидко – я вирішив замальовувати побачене на папері, а потім перенести малюнки на величезне полотно.

Зараз, збираючи всі малюнки в один, я відчуваю, як у мене тремтять руки – ніколи в житті я не міг уявити всю велич України. Від Заходу до Сходу – міцні фортеці та замки, які не подолав час та не зруйнували війни; широкі квітучі лани та буйні і плодючі поля; неповторні витвори архітектурного мистецтва, що навіки застигли у вишуканих лініях театрів, ратушів, церков та храмів. Це країна стрімких гірських потоків та сумирних спокійних річок і рівнин. Це місце сучасних будівель, що тісно поєднані в один ансамбль зі старовинними спорудами та пам’ятниками. Це Батьківщина Тараса Шевченка та найдоброзичливіших людей. Це країна теплого глибокого Чорного моря та могутніх повітряних куль, що ніжно торкаються неба і летять до зірок. Це домівка рідкісних тварин та унікальних рослин. Це місце, де здійснюють мрії і бажання кожного із нас, тільки якщо він цього по-справжньому захоче. Кожна дорога, кожна стежинка приведе Вас туди, куди кличе серце. Безкрайня Україна дивує на кожному кроці та радо зустрічає кожного свого жителя чи туриста, якому обов’язково подарує справжній оберіг на довгі роки – вишиванку.

Зараз я дивлюсь на це полотно і навіть не можу визначити, що мені сподобалося більше: візит до Музею Писанки у Коломиї, Оперний театр в Одесі чи пам’ятник Тарасу Шевченку в Каневі… А хоча…. Навіщо взагалі обирати, коли просто треба бути вдячним Україні за її історію, яка гідна глибокої поваги, та культуру, до якої сьогодні ми можемо так просто долучитись!

Хух! Здається, я переніс всі малюнки зі свого нотатника. Звичайно, можна залишити все і так, однак хіба не буде чудово виглядати картина, якщо зробити її кольоровою?

Настав час подорожі і для Вас, мої любі друзі! Пропоную не стояти осторонь, а якомога швидше взяти до своїх рук кольорові олівці, фломастери та фарби й допомогти розмалювати це величезне полотно разом зі мною! Лише погляньте, яку красу приготувала для Вас Україна! Подорожуйте містечками як захочете! Блукайте дорогами, купайтеся у річках, фотографуйте визначні місця та обов’язково розмальовуйте їх після того, як вивчите місто і помандруєте до наступного! Доведемо кожному, що Україна – це найкрасивіша та найкольоровіша країна!